- оженити
- оженю́, оже́ниш, док., перех., на кому і без додатка.З'єднати шлюбом чоловіка з жінкою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оженити — ОЖЕН|ИТИ (11), Ю, ИТЬ гл. Женить: Гн҃ъ аще не оженить раба своего… вѣдыи ˫ако блудъ творить. да ѿлучитьсѧ. (μὴ ζευγνὺς δοῦλον) КР 1284, 50г; Всеволодъ ѡжени с҃на своѥго Ст҃осл(а)ва. Василковною Полотскаго кнѧзѧ. ЛЛ 1377, 103 об. (1143); Тое же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
оженити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ожененьѥ — ОЖЕНЕНЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Действие по гл. оженити: и прошю токмо ѿ тебе по ожененьи въздержатисѧ. егда е(с) постъ и мл҃тва. (ἐν τῷ γομῳ) ГБ к. XIV, 32г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
оженений — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оженити … Український тлумачний словник
оженіння — я, с. Дія за знач. оженити і оженитися … Український тлумачний словник
поженити — женю/, же/ниш, док., перех. 1) Док. до женити. 2) Оженити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
пооженювати — юю, юєш, док., перех. Оженити багатьох. Пооженювати синів … Український тлумачний словник
придибашка — дрібна пригода [IV] Придибашки в поясненнях «дрібна пригода» (487). Насправді ж це «дурниці», як вказує контекст: «Прошу мені не забирати часу подібними придибашками!» (424). Словник Желехівського (II, 744) тлумачить придибашку нім. Vorwand… … Толковый украинский словарь
одружити — одружувати (з ким, на кому й без додатка з єднати шлюбом чоловіка з жінкою), поєднати, поєднувати (кого з ким), спарувати, пристроїти, пристроювати, о(б)крутити, о(б)кручувати; оженити, поженити (парубка, чоловіка); видати, видавати (дівчину,… … Словник синонімів української мови